Сторінка:Істория України-Руси. Написав Олександер Барвіньский (1904).pdf/30

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


обіцював усїм таку свободу, яку мали козаки, повстав україньско-руский нарід до боротьби за волю і почав розправляти ся із своїми гнобителями, а найбільш Жидами, що яко орендарі маєтків визискували нарід. Під Пилявцями (недалеко ріки Богу) пішло в розтїч друге польско війско, заскочене Хмельницким. Тепер рушив Хмельницкий з козаками й Татарами (під проводом Тугайбея) на захід, обляг Львів і взяв тут значний окуп та посунув ся до границь Польщі. Тут обляг Замостє і вислав послів на сойм до Варшави та домагав ся вибору на короля Яна Казимира (саме тодї умер був король Володислав, єго брат).

По виборі Яна Казимира королем, вернув Хмельницкий до Киева, де его торжественно повитали „руским Мойсеєм“. Небавом король вирядив послів на Україну, щоби скласти умову з Хмельницким, але з сего не вийшло нічого, бо польскі посли вимагали по давному реєстру, а всї иньші не вписані до реєстру мали вернути до кріпацтва. Війна почала ся на ново, Хмельницкий виступив в похід з кримским ханом Іслам-Гиреєм і обляг Збараж, де зачинив ся жорстокий ворог козаків князь Єрема Вишневецкий. Король Ян Казимир зібрав нове війско і пустив ся на відсїч обложенцїв. Хмельницкий рушив єму на зустріч, розбив війско і мало що не захопив у полон самого короля. За намовою хана, до котрого звернули ся Поляки, зробив Хмельницкий з королем Зборівский договор, котрим розширено реєстер козаків на 40 тисяч, а всі инші мали вернути до кріпацтва. Се була велика помилка Хмельницкого і кривда заподїяна рускому народови, котрому він обіцяв волю і рівні права. Тим то сей договор викликав велике невдоволенє народу, в широких верствах почала ся ворохобня, так