змаганє руского народу проти накиненого єму підданьства-кріпацтва. Але й Московщина не бажала мати на своїх землях вільних козаків, тимто тодїшня цариця Катерина вислала війско і згнобила гайдамацке повстанє, а проводирів гайдамацких покарано лютою смертю. Цариця Катерина велїла зруйнувати Запорожску Сїч (1775 р.), а останнього кошового Кальнишевского, 84-лїтного старця посаджено на далекій півночи Росиї в темницї Соловецкого монастиря, де він мучив ся 26 лїт. Частина Запорожцїв утїкла з Сїчи і переселила ся за долїшнїй Дунай в Добруджі, а пізнїйше московский уряд утворив нове козацке війско, котрому призначено відтак оселі над річкою Кубаню, на східному побережу Азівского моря (Чорноморцї).
1. Русини в Австрийско-угорскій монархії.
Внутрішним неладом і самоволею шляхти дійшла Польща до того, що нею при кінцї 18-го столїтя подїлили ся сусїдні держави: Австрия, Росия і Пруси, а тодї більша частина руских земель аж до ріки Збруч дістала ся під владу Росиї а менша частина перейшла під австрийску владу за цїсаревої Мариї Тереси з родини Габсбурґів під назвою королївства Галичини і Володимириї. Від Туреччини одержала Мария Тереса опісля Буковину яко частину Молдавщини. Руску народність зберегли на Галицкій Руси лише
між котрими вславив ся і до нинї остає в народній памяти ватажок Довбуш.
