займаються такими питаннями, як збереження і ефективне використання техніки, земельних фондів, організація праці, виконання планів продажу державі сільськогосподарської продукції. Багатогранною є діяльність постійних комісій місцевих Рад області, в роботі яких беруть участь 21 тис. депутатів і 34 тис. активістів.
Постійну увагу місцеві Ради області приділяють питанням соціально-культурного будівництва. В результаті їх копіткої роботи протягом восьмої п'ятирічки в області споруджено 211 шкіл, 322 дошкільні заклади, 231 профілакторій, 287 приміщень для майстерень і пунктів побутового обслуговування населення, 357 підприємств торгівлі й громадського харчування, 370 будинків для спеціалістів тощо[1]. За ініціативою сільських Рад у багатьох колгоспах створені комунгоспи, які займаються ремонтом будинків колгоспників, забезпечують їх паливом.
Про високі темпи розвитку економіки та культури переконливо свідчить бюджет області. Якщо в 1940 році він становив 29,8 млн. крб., то в 1971 році зріс до 176,6 млн. крб. Основним джерелом, яке забезпечує неухильне зростання бюджету, є доходи від промислових підприємств та інших галузей господарства. Вони становлять понад 90 проц. усіх доходів, які надходять до місцевого бюджету. Зростання його дає можливість з кожним роком збільшувати асигнування на соціально-культурні заходи. У 1940 році з цією метою було витрачено 22,7 млн. крб., а 1971 року — 145,2 млн. крб. Особливо зросли асигнування на освіту, культуру та охорону здоров'я. За рахунок лише місцевого бюджету в області тепер працює 2560 клубів, бібліотек та інших культурно-освітніх закладів.
В області працюють організації Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури, наукові, спортивні, оборонні організації, народні дружини. Через ці організації й товариства до участі в громадсько-політичному житті, в державному управлінні залучаються десятки тисяч трудящих. Лише товариство охорони пам'ятників історії та культури має в своєму складі 370 тис. членів.
Широку пропаганду політичних і наукових знань серед трудящих проводить обласна організація товариства «Знання», яке об'єднує в своїх рядах понад 22 тис. чоловік.
Між трудящими Вінниччини та Келецького воєводства ПНР давно тривають тісні контакти. Основною формою дружніх взаємин став обмін делегаціями та спеціалізованими групами. Посланці Вінниччини і Келецького воєводства вивчають досвід передових промислових підприємств, будов, колгоспів і кооперативів, навчальних закладів, роботу партійних, комсомольських та господарських організацій. Успішно й активно діє обласне відділення Товариства радянсько-польської дружби. Понад 150 великих підприємств, колгоспів та радгоспів, шкіл і вищих навчальних закладів стали його колективними членами.
- ↑ Журн. «Комуніст України», 1971, № 3, стор. 98.
