писних книг. Так, видатною пам'яткою мистецтва оформлення книги є відоме «Остромирове євангеліє» та «Ізборник Святослава». Тут слід відмітити і велику тематичну різноманітність древньоруської книжкової мініатюри. Поряд з релігійними сюжетами ілюстрації, портрети князів та членів їх родин, орнаментальні мотиви.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Історія міст і сіл Української РСР. Київ.djvu/43}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Надзвичайно високого рівня досягло в Києві прикладне мистецтво. Вироби київських ювелірів користувалися великою популярністю далеко за межами древньоруських земель. У X–XIII століттях древньоруські ювеліри-ремісники застосовували найрізноманітніші прийоми орнаментації: чеканку, тиснення, зернь, філігрань, скань, чернь, перегородчасту емаль та інші, більшість яких вже до X століття мали давню традицію у східнослов'янському ремеслі. Вироби київських ювелірів відзначалися дуже високими художніми якостями. Але не тільки у виготовленні прикрас відзначалася майстерність київських майстрів.
Тенденція прикрашення виробів була характерною майже для всіх галузей ремесла. Орнаментувалися навіть такі предмети домашнього вжитку, як кухонний глиняний посуд або дрібні знаряддя домашньої праці (ножі, прясла тощо). Що ж до таких виробів, як металеві частини одягу, зброя, металевий посуд тощо, то вони нерідко являли собою справжні шедеври художньої творчості.
У X–XIII століттях у Києві розвивалося музично-театральне мистецтво. Важливим джерелом для вивчення цієї сторони культурного життя древнього Києва є згадувані вже фрески Софійського собора. На одній з них зображено музику, що грає на якомусь інструменті, схожому на скрипку. На другій — зображено цілий оркестр: музики, що грають на трубах, флейтах, лютнях і гуслях; тут же зображено скоморохів, один з них лізе по жердині, яку тримає на голові його товариш. На третій — ряжені, що зображають битву людини з казковою потворою. Проте, крім скоморохів і музик, що розважали князя і його оточення, були артисти-скоморохи, які виступали перед широкими колами глядачів на ярмарках, вулицях і площах.
Розвиток культури у Києві в X–XIII століттях свідчить про те, що столиця древньоруської держави являла собою провідний культурний центр Древньої Русі, що найбільш повно відображала розвиток древньоруської культури в цілому. Разом з тим, Київ у той час був одним з найбільших культурних центрів усієї середньовічної Європи і залишив помітний слід у розвитку світової культури.
