Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область.djvu/133

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ, ЦЕНТР МІСЬКОЇ РАДИ, ПІДПОРЯДКОВАНОЇ АРТЕМІВСЬКІЙ РАЙРАДІ м. ЛУГАНСЬКА

Олександрівськ — місто (з 1961 року), підпорядковане Артемівській райраді Луганська, розташоване на березі річки Лугані, за 7 км від обласного центру і за 2 км на захід від станції Мілове на залізниці Луганськ—Дебальцеве. Населення— 13,2 тис. чоловік.

В Олександрівську розташований радгосп «Тепличний», м’ясо-молочного напряму, який має 2600 га земельних угідь. Господарство займається також вирощуванням фруктів і овочів. Радгосп у 1956 році був учасником Всесоюзної виставки досягнень народного господарства. У 1957 році в Олександрівці був організований «Міжколгоспбуд»; в 1959 році став до ладу електро-апаратний завод, в 1964 році — експериментально-механічний завод по випуску дослідних машин.

У місті є 5 шкіл, 4 клуби, 3 бібліотеки, 7 дитячих садків; працюють лікарня з 5 відділеннями, протитуберкульозний диспансер, 2 аптеки.

Олександрівськ заснований в другій половині XVIII століття. В 1907 році працювали винокурний та цегельний заводи. Під впливом більшовицької агітації у 1905—1907 рр. селяни встановили в селі своє самоуправління. Навесні 1907 року до села прибув із Слав’яносербська каральний загін, що розправився з селянською громадою і повернув землю поміщикові. В 1908 році луганські більшовики Д. П. Осипенко, Ф. М. Терещенко і П. Й. Цупов створили з революційно настроєних селян більшовицьку групу.

За героїзм на фронтах Великої Вітчизняної війни уродженці Олександрійська В. X. Терновий та Д. Остапенко удостоєні звання Героя Радянського Союзу.