Сторінка:І. І. Ніколаєв. Онанізм та боротьба проти нього (1930).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


збуджується, постають нічниці. За великого виснаження постає байдужість, дитина живе на самоті, не цікавиться оточенням, все в собі заховує. Постає неврастенія зо всіма ознаками.

Такий фізичний стан відбивається вже і на шкільній роботі: дитина неуважна, кепсько засвоює знання, і діти, як і батьки, починають нервувати, що ще більше виснажує нервову систему дитини.

Шкідливий вплив онанізму відбивається і на психічному, розумовому житті людини. На ґрунті недокрів’я та неврастенії постає неурівноваженість, брехливість, бо дитині доводиться приховувати багато дечого від батьків та оточення.

Усвідомивши шкідливість онанізму, дитина починає сама змагатися проти нього, але не має сили перемогти хоробливої звички. Вона починає втрачати надію на перемогу. Саме тепер їй найпотребніша й є допомога батьків, вихователя або лікаря. Треба зауважити, що всі ці шкідливі наслідки онанізму зникають без сліду, якщо припинити онанування. Але про це скажемо докладніше далі.

Треба ще зазначити про шкідливий вплив онанізму на наступне статеве життя. Дитина онанує з 5 — 7 років, вже кілька років. Статеве чуття знеправлене і підточене. Статеву енергію витрачається нерозсудливо. Після шлюбу виявляється кволість статевого перепуття. Статеву енергію, що мала б скупчитись в організмові, витрачено. Іноді навіть надходить тяжкий статевий розлад (статева неврастенія).

* 14 *