Сторінка:І. І. Ніколаєв. Онанізм та боротьба проти нього (1930).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Онанізм впливає на центральну нервову систему. Через те можуть постати розлади і травного апарату, органів кровообігу, органів чуття тощо.

Питання про спадкову передачу онанізму, безперечно, не має ваги, бо, коли б онанізм передавався в спадок, усі вже давно були б онаністами. Проте, крім шкоди, що заподіює онаніст сам собі, він робить і соціяльно-економічну шкоду республіці. У нашій робітничо-селянській державі підчас напруженого соціялістичного внутрішнього будівництва та великого загострення боротьби зі світовою буржуазією — потрібні міцні, здорові, творчі продукційні сили. Потрібна економія в усьому, найбільша доцільність у витраті дуже цінної розумової та фізичної енергії. А за статевого збочення та онанізму відбувається неприпустима витрата нервової енергії. Проти цієї соціальної шкідливости треба провадити рішучу боротьбу. У буржуазних країнах статева розпуста є невід’ємна частина державного життя. Все, що підточує сили пролетаріату, що відвертає його від клясової боротьби, — на користь буржуазії. У пролетарській державі все, що підточує творчі та продукційні сили робітничо-селянських мас та молодого покоління, треба усунути, треба провадити проти цього уперту боротьбу. Г. Н. Сорокін говорить: «У буржуазній країні статевий паразитизм розвивається до найвищих щаблів, що є способом... задурманити... пролетаріят... зробити його слухняним знаряддям в руках капіталіста».

* 15 *