Сторінка:Автобіографія (Михайло Драгоманов).pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 46 —

(де ні вся країна, а-ні навіть кантони — зовсім не поділені по расовому прінціпові) та яке виробляється у Бельгії (між фламандцями та валонами). Стаття моя друковалась 1881 р. в „Вольномъ Словѣ“ тоді саме, коли у „Земскомъ Союзѣ“ вироблялась своя програма реформи Росії, і виявилось, що наші програми зійшлись в основах. На при кінці 1882 р. спеціальним делегатом „Земскаго Союза“ мені було запропоновано взяти на себе редагування «Вольного Слова». Я згодивая і старався зробити з газети, с початку заснованої аби дати змогу вільно висловлювати свої думки всяким ріжним оппозіційним та революційним елєментам в Росії, — просто орган агітації за політичну свободу з земським самоврядуванням: при тому я оддавав в газеті багато місця соціальному питанню, маючи на думці показати російській публіці, як соціалістичній, так і більш консервативній, всі одтінки у постановці соціального питання у західній Европі й Америці, аби таким чином ухилитися від сумарних вироків у цій справі. (Докладніш про „Земск. Союзъ“. та „Вольн. Слово“ я росповідаю у своїй статті „Земскій либерализмъ въ Росіи 1858–1881 р.,“ котра зараз друкається у ч. I газети „Свободная Россія“). Та в маю 1883 р. „Вольное Слово“ припинилось через роспад „Земск. Союза“ од зневірення тих його членів, котрі гадали добиться скликання Земського Собору перед коронацією Олександра III й нудились довгочасною агітацією серед суспільства, на котру я тільки й покладав надії.

Літом 1883 р. мені було подано з Росії кілька