ний документ не лише для ілюстрації поглядів самого Міцкевича, але також для зрозуміня многих дуже важних моментів галицької історії від самого часу його написаня, доси якось анї з польського, анї з руського боку не був відповідно до його важности коментований, а навіть многим Полякам, і то не лиш іґнорантам, а й запаленим ентузіястам, лишаєть ся зовсїм незвісним. Трохи чи не перший, що звернув пильнїйшу увагу на сей лист і на його значінє для розвою польської пропаганди в Галичинї, був Русин, пок. др. Остап Терлецький, який у своїй працї „Лїтературні стремлїня галицьких Русинів“ (Житє і слово IV, 129–131) подав перекладом частину сього листа й присьвятив йому декілька уваг, що по моїй думцї зовсїм не вичерпують його значіня, а навіть подекуди, приводячи його в звязок з партизантською експедицією Залївского з р. 1833, ставлять його в зовсїм фальшивім сьвітлї. От тим то поданє повного тексту листа і поясненє його без огляду на плян якоїсь більшої працї, як се було у Терлецького, видалось менї не зайвою і навіть дуже вдячною темою.
Міцкевичів лист „До галицьких приятелїв“ у тій формі, як був надрукований з разу в „Bibliotece ludowej“ у Па-
