рить і узброює війська. Розширювати того духа, се значить найуспішнїйше працювати над відродженєм Польщі. Треба затим:
1. Вияснити всїм верствам людности, що справа Польщі, се справа рівности і свободи, що неволя селян походить із того, що обивателї маючи руки звязані урядом не можуть анї поправити анї змінити краєвих законів, що самі тиснені податками мусять утискати підданих, що австрійський уряд має на метї дїлити народ на маґнатів, шляхту і хлопів, що ті ріжницї мусить удержувати вічно і що тих ріжниць неможливо знести без воскресеня Польщі.
2. Поки не звалимо чужого правлїня, поти всї крики на титули, на арістократію і т. и. — дурниця, вони дїлять лише земляків на партії і доводять до незгоди. Війна наша тепер не домашня, але навнїшня. Аж тодї титули стратять усяке значінє, коли будемо мати титул Поляків; тодї лише упадуть інтереси каст і фамілїй, коли вирине великий інтерес народнїй. Трудити ся для народнього інтересу, се значить трудити ся для свободи й рівности.
Оттим то всї верстви людности треба допускати й заохочувати до тої працї. Князь, ґраф, селянин і Жид потрібні нам
