Сторінка:Адам Міцкевич. До Галицьких приятелїв переклав і пояснив др. Іван Франко (1903).pdf/49

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

осьвічених у малому числї примірників; а для загалу добирати книжочки на вид невинні, книжки набожні, піснї повні народнїх споминів і надихані любовю вітчини. Дбати про те, щоб вони були друковані за дозволом цензури і віддавати друкованє їх особам добре записаним у правительства, якіб і самі не знали, що роблять; ми за границею і декілька земляків у краю повинні заняти ся робленєм добору і публїкованєм таких писань без галасу, без виявлюваня патріотичної мети.

Зробити приміром вибір пісень із кантичок, у яких повно народнїх споминів. Передрукувати в як найбільшім числї примірників Spiewy historyczne Нємцевича, Спомини Кілїньского, Спомини Рожицкого, в скороченю Спомини Дембіньского, Wiesława Бродзїньского і т. и.

Для такої дїяльности добреб було заснувати товариство між обивателями, але вистерігати ся в тім товаристві крикливих титулів, прим. Карбонаріїв, Франмасонів і т. и.; безпечнїйше не надавати нїякого титулу. Статутів і орґанїзацій не писати, урядів не творити, знаків та окликів не вигадувати. Досьвід учить, що найчастїйше ті мало пожиточні неформальности причиняють ся до виданя і загуби членів товариства. Говорю тут лише про