Сторінка:Адольф Лоос Орнамент і Злочин.djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Плин культурного поступу страждає від приблуд. Я, можливо, живу в 1908 році, але мій сусід все ще живе в 1900, а той — у 1880 році. Для країни це нещастя, що культурний розвиток її народу розтягується на такий тривалий період. Селянин із Калсу [містечко у Тіролі. — прим. перекл.] живе у XII столітті. А в ювілейній процесії ішли представники національних груп, розвиток яких можна відносити до епохи Великого переселення народів. Щаслива країна, котра немає такої неприкаяності та приблудництва! Щаслива Америка! У нашій країні є люди старомодні навіть у містах, приблуди із XVIII ст. яких шокують картини з фіолетивими тінями, бо вони ще не бачили фіолетового. Вони віддають перевагу фазану, над яким шеф-кухарю доводилося працювати цілими днями, а сигарети з ренесансною прикрасою тішать їх більше, ніж гладкі. А як там у провінції? Весь одяг та меблі з попередніх століть. Селянин не християнин, він все-таки язичник.

Приблуди сповільнюють культурний прогрес націй та людства; бо орнамент виробляють не тільки злочинці; він сам вчиняє злочин, шкодячи людському здоров'ю, національній економіці та культурному розвитку, бо двоє людей, що живуть пліч-о-пліч і мають однакові потреби, однакові вимоги до життя та однакові доходи, все ж, належать до різних культур. З економічної точки зору можна спостерігати такий процес: людина двадцятого століття стає багатшою, а з вісімнадцятого — біднішою. Я гадаю, що кожен живе відповідно до своїх схильностей. Людина двадцятого століття може оплачувати свої потреби значно меншим капіталом, а тому може заощадити. Овочі, які вона любить, просто відварюють у воді, а потім подають з трохи розтопленим вершковим маслом. Інший не буде їх смакувати, доки туди не додадуть меду та горіхів, і хтось не готуватиме їх годинами. Прикрашені тарілки дуже дорогі, тоді як проста біла порцеляна, яка подобається сучасній людині, коштує дешево. Одна людина накопичує заощадження, інша — борги. Так і з цілими народами. Горе країні, яка відстає в культурному розвитку! Англійці стають багатшими, а ми біднішими...

Ще більшим збиток наніс орнамент робітникам. Оскільки орнамент більше не є природним продуктом нашої цивілізації, він, відповідно, представляє відсталість чи виродження, а праця людини, яка його виготовляє, не отримує належної винагороди.

Відомо, яким є становище в торгівлі різьбленими та гравійованими виробами, а зарплати, які платять вишивальницям та гаптувальницям, злочинно низькі. Виробники прикрас повинні працювати двадцять годин, щоб мати заробітну плату, яку сучасний робітник отримує за вісім. Декор, як правило, збільшує ціну виробу, і все ж, можливим є те, що декорований предмет, який має однакові витрати в матеріалах і очевидно втричі більше роботи, продається за половину ціни простого предмета. Відсутність орнаменту означає скорочення робочого часу і, отже, вищу заробітну плату. Китайські різьбярі працюють шістнадцять годин, а американські — вісім. Якщо я плачу стільки ж за гладку коробку як за прикрашену, різниця в робочому часі належить працівникові. І якби орнаменту взагалі не було — що, можливо, станеться через кілька тисячоліть — людині довелося б працювати лише чотири години замість восьми, бо половина виконуваної в даний час роботи припадає на орнамент.

Декор марнує робочий час і відповідно, здоров'я. Як це завжди було. Однак, сьогодні ще й марнується матеріал, і сумарно — гроші.

Оскільки орнамент органічно більше не пов'язаний з нашою культурою, він також більше не відображає нашу культуру. Орнамент, створений сьогодні, не має з нами