Перейти до вмісту

Сторінка:Акорди. Антольоґія української лїрики від смерти Шевченка. 1903.pdf/228

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки


Леся Українка.
(Псевдонїм).
CONTRA SPEM SPERO.

Гетьте, думи ви хмари осїннї!
 То-ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосїннї
 Пролинуть молодії лїта?

Нї, я хочу крізь сльози сьміятись,
 Серед лиха сьпівати пїснї,
Без надії таки сподїватись,
 Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім, сумнім перелозї
 Буду сїять барвисті квітки,
Буду сїять квітки на дорозї,
 Буду лить на їх сльози гіркі.

Я на гору круту кремяную
 Буду камінь важенький здіймать,
І вагу несучи ту страшную,

 Буду пісню веселу сьпівать.