Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/104

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Нещасна королева, що їй безупинно загрожували розлученням, засланням і навіть судом, пополотніла під румянами й не могла втриматися, щоб не спитати:

— Навіщо ці відвідини, сір? Що почую я від пана канцлера такого, чого не зможе переказати мені сам король?

Король, не відповівши ні слова, повернувся на підборах. Майже тої ж хвилини капітан ґвардії пан Де-Гіто доповів про прибуття канцлера.

Король тимчасом виходив через інші двері.

Канцлер червонів і всміхався. Це була цікава людина. Про нього багато чого плели, та на нього цілком звірявся кардинал і доручив навіть таку незвичайну справу.

Королева все ще стояла, але, побачивши його, зараз же сіла в крісло й жестом запропонувала дамам зайняти свої місця на подушках та дзиґликах, а потім згорда спитала:

— Чого бажаєте ви, пане канцлере, і чому ви сюди з'явилися?

— Щоб від імени короля і з цілковитою пошаною до вашої величности перевести труса в усіх ваших паперах.

— Як? Трус у моїх паперах!.. У мене? Та це ж гидота!

— Вибачте мені, мадам, але в даному разі я не більш, як знаряддя короля. Хіба ж не був тут його величність і не пропонував вам готуватись до цих відвідин.

— Шукайте, пане; очевидно, я злочинниця. Естефаніє, дайте ключі від моїх столів та бюрок.

Канцлер навмисне обшукав усі столи, хоч і добре знав, що зовсім не там заховано листа, якого Ганна писала ранком. Нарешті він підійшов до королеви й у великому замішанні, нерішуче почав:

— Тепер мені залишається перевести найважливішу частину трусу.

— Яку? — спитала королева, не зрозумівши або не бажаючи розуміти.

— Його величність повідомлений, що ви сьогодні написали листа й не встигли ще його одіслати. Листа того нема ні в столі, ні в бюрках, але десь він повинний таки бути.

— І ви наважитесь піднести руку на вашу королеву! — мовила Ганна Австрійська, випростуючись на цілий зріст і кидаючи на канцлера майже грізним оком.

— Я вірний підданий короля, ваша величність, і виконую всі накази його величности.

— Так це правда! — сказала королева. — Шпигуни кардинала добре служать йому. Я сьогодні написала листа. Він ще не відісланий. Ось він.