Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/137

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

кров його товаришів і його власну хочуть сплатити англійським золотом, викликала в нього огиду.

— З'ясуймо становище, мілорде, — відповів Д'Артаньян, — обміркуймо його зараз же, щоб згодом не трапилося якого непорозуміння. Я служу королю й королеві Франції, як ґвардієць роти пана Дезесара, який разом із шуряком своїм, паном Де-Тревієм, цілком відданий їх величностям. Більше, я, можливо, нічого, не зробив би, якби мені не треба було прислужитись одній особі, що її я вважаю за свою повелительку, як ви — королеву.

— Так, — усміхнувшися, сказав герцоґ, — і я, здається, знаю цю особу, це…

— Мілорде! Я не назвав її, — жваво перебив його юнак.

— Ваша правда, — відмовив Б'юкенгем, — значить цій особі я завдячую вашу саможертву?

— Достеменно так, мілорде, бо тепер, коли постало питання про війну, я вважаю вашу ясновельможність тільки за англійця й тому за ворога, якого я хотів би стрінути на бойовищі, а не у Віндзорському парку чи в коридорах Лювру. Проте, це не завадить мені сумлінно виконати доручене мені завдання і в разі потреби накласти навіть своїм життям. Кажу ще раз: ваша ясновельможність повинні дякувати мені за те, що я роблю для себе тепер, підчас другого нашого побачення, не більше ніж за те, що я зробив для вас, зустрівшися з вами вперше.

— Ми кажемо: „гордовитий, як шотляндець“, — пробурмотів Б'юкенгем.

— А ми кажемо: „гордовитий, як ґасконець“, — відповів Д'Артаньян. — Ґасконці — це французькі шотляндці.

Д'Артаньян вклонився герцоґові й налагодився відійти.

— Що це таке? Ви вже від'їжджаєте? Куди? Як?

— Так, я маю повертати до Парижу.

— Чорт побирай! Французам усе байдуже!

— Я забув, що Англія — острів, а ви на ньому король.

— Ідіть до порту, спитайте там бриг „Зунд“ і передайте цього листа капітанові. Він проводить вас до маненької гавані, де, напевно, на вас не чекають і де звичайно пристають тільки рибальські судна.

— Яка назва цієї гавані?

— Сен-Валері. Але чекайте: прибувши туди, увійдіть до поганої коршми, без назви та без вивіски, — справжнє матроське кубло. Помилки не буде: іншої там нема.

— Далі?

— Ви спитаєте хазяїна і скажете йому: „форвард“.

— Що це значить?