— Сір, — схвильовано відповіла королева, — я боялась, як би серед такого великого натовпу не сталося з ними лиха.
— І ви зробили неправильно, мадам. Я подарував їх вам для того, щоб ви носили їх.
Голос короля тремтів гнівом. Усі дивились й здивовано слухали, не розуміючи, у чім річ, що сталося.
— Сір, — сказала королева, — я пошлю по них до Лювру, і бажання вашої величности буде виконано.
— Пошліть, мадам, пошліть та якнайскорше, бо за годину ми розпочнемо балет.
Королева на ознаку покори вклонилася й пішла слідом за дамами, що мали провести її до кабінету.
Король і собі пішов до кабінету.
У залі деякий час було чути замішання й сум'яття.
Бачили, що між королем і королевою щось сталося, але їх величності говорили так тихо, що ніхто нічого не чув, а ще й з чемности всі відступили на кільки кроків. Скрипки грали що-сили, та їх не слухали.
Король вийшов з кабінету перший. Він був у чудовому ловецькому вбранні. Герцоґ Орлеанський та інші вельможі теж були в мисливських костюмах. Це вбрання дуже пасувало до Людовика; у ньому він, дійсно, здавався першим джентлменом у королівстві.
Кардинал наблизився до короля й подав йому коробочок. Король одкрив його й побачив два діямантові навіски.
— Що це значить? — спитав він кардинала.
— Нічого, — відповів той. — Але якщо королева надіне навіски, в чому я не певний, то підрахуйте їх, сір; а коли їх буде тільки десять, запитайте в їх величности, хто саме міг викрасти оці два.
Король подивився на кардинала, немов хотів запитати його ще про щось, та не встиг: поклики захвату вихопилися з усіх уст. Якщо король мав вигляд першого джентлмена в своєму королівстві, то королева, безперечно, — була найвродливіша жінка Франції.
І, дійсно, ловецьке вбрання напрочуд пасувало до неї.
На ній був фетровий капелюх з блакитними перами, оксамитова жакетка сіро-перлового кольору, з діямантовими застібками, і спідниця блакитного отласу, вся загаптована сріблом. На лівому плечі горіли навіски на банті того ж таки кольору, як пера та спідниця.
Король затримтів з радощів, а кардинал із серця. А втім, з тієї віддалі, на якій вони були від королеви, підрахувати навіски було неможна. Ганна Австрійська одягла їх, але скільки: десять чи дванадцять?
