Того вечора я переклав історію Юдіти[1] й допіру прочитав свої вірші дамі. Та дуже вихваляла мене і, схилившись мені на плече, перечитувала їх разом зо мною. Її поза, визнаю, трохи невимушена, образила офіцера. Він, проте, не сказав нічого, а коли я попрощався, пішов слідом за мною й, наздогнавши мене, сказав:
— Пане абате, чи подобається вам, коли вас б'ють палкою?
— Не можу нічого сказати, — відповів я, — бо досі ніхто не зважувався бити мене.
— Так ось слухайте, пане абате: якщо ви повернетесь до тої господи, де зустрів я вас сьогодні ввечорі, то я зважуся.
Здається, я тоді злякався, пополотнів і почув, що ноги підгинаються. Хотів одповісти, — не знаходив слів й тому мовчав.
Офіцер чекав відповіді і, не дочекавшися, розсміявся, знизав плечима й пішов до тої дами, а я до семінарії.
Я людина хороших родів, кров у мене гаряча, це й ви мали помітити, любий Д'Артаньяне. Образа була жахлива. Дарма, що за неї ніхто не знав, я чув як вона живе й ворушиться на самому споді мого серця. Я заявив своїм начальникам, що не почуваю себе готовим до висвячення, і на моє прохання церемонію відрочили на рік.
Я пішов до найкращого в Парижі вчителя фехтування, умовився з ним брати щодня в нього уроки і, дійсно, протягом року вивчив цього мистецтва.
У самий день роковин, як мене ображено, я повісив на цвях свою сутану, убрався, як справжній кавалер, і пішов на баль, улаштований однією знайомою дамою. Туди, я знав, запрошено й мого офіцера. Дама жила на вулиці Фран-Буржуа, біля в'язниці Ля-Форс.
І, дійсно, офіцер був там. Я підійшов до нього, коли він, ніжно поглядаючи на жінку, співав їй якогось мадригала, і перебив його якраз на середині другого куплету.
— А вам усе ще не подобається, пане добродію, щоб я ходив до відомої вам господи на Паєнській вулиці, і ви й тепер ще ладні вибити мене палицею, якщо мені заманеться не слухатись вас?
Офіцер здивовано подивився на мене й сказав:
— Чого вам треба, пане? Я вас не знаю.
- ↑ Юдіта — біблійна героїня, що врятувала місто Ветулію від асирійського ватага Олоферна, до якого вона пробилась у намет і відтяла йому голову.
