Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/187

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

й Плянше з сідлами на голові. Фура повертала до Парижу порожня, і льокаї умовились, замість платити за проїзд, вгамовувати спрагу фурманів протягом усієї подорожі.

— Що це таке? — спитав Араміс, уздрівши їх. — Самі сідла?

— Тепер розумієте? — сказав Атос.

— Друзі мої, ви зробили точнісінько так, як і я. Я інстинктовно зберіг збрую. Гей, Базене, поклади мою нову збрую поруч збруї цих панів.

— А куди ви заподіли ваших попів? — спитав Д'Артаньян.

— На другий день я запросив їх пообідати, — а тут, між іншим є чудесне вино, — і так їх упоїв, що абат заборонив мені кидати військову службу, а єзуїт просив, щоб я влаштував його в мушкетерах.

— Геть з дисертаціями! — скричав Д'Артаньян. — Геть з дисертаціями! Я вимагаю скасувати дисертації!

Перебули тут коло години, щоб дати коням відсапатися. Араміс сплатив свій рахунок, примістив Базена у фуру з товаришами, і всі рушили до Портоса.

Вони застали його на ногах, не таким блідим, яким його бачив Д'Артаньян за першого відвідування. Він сидів за столом, де, дарма, що він був сам, стояли накриття на чотири особи. Обід складали смачно заправлене м'ясо, чудові вина та овочі.

— А ви, панове, доречі під'їхали, — сказав він, підводячись. — Я допіру сів обідати, і ви пообідаєте зо мною.

— Еге, — зауважив Д'Артаньян, — видко, що це не ті пляшки вина, які Мускетон ловив шворкою. А ось і нашпікувана телятина й філе.

— Я підкріпляюся, — сказав Портос, — підживлююсь. Ніщо не послабляє так, як ці кляті дряпаки. З вами, Атосе, таке траплялося?

— Ніколи. Пригадую тільки, що в нашій бійці на вулиці Феру я дістав вдара шпадою, що по п'ятнадцяти чи вісімнадцяти днях призвів до такого самого ефекту.

— Між іншим, цей обід призначався не для вас самого, Портосе? — спитав Араміс.

— Ні, я чекав на сусідів, та вони повідомили мене, що не прийдуть. Ви заступите їх, і я не втрачу нічого. Гей, Мускетоне, стільців та нехай подвоють число пляшок.

— А знаєте, панове, що ми їмо? — сказав Атос по десяти хвилинах.

— Чорт побирай! — згукнув Д'Артаньян. — Я їм нашпіковану телятину з карчохами й мозоком.

— А я баранячу палядвицю, — сказав Портос.