Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/203

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Волосся її напрочуд гарного білявого кольору.

— А, бідолашний мій Д'Артаньяне, — пожалів його Атос.

— Слухайте! Я хотів дещо з'ясувати. З'ясувавши, я довідаюсь про те, що мені хочеться знати, і тоді відцураюсь од неї.

— То й з'ясовуйте собі! — сказав байдуже Атос.

Лорд Вінтер приїхав учасно. Атос, попереджений заздалегідь, пішов до другої кімнати. Лорд застав Д'Артаньяна самого, а що було вже коло восьмої, то він взяв юнака з собою. Унизу на них чекала дуже чепурна карета, запряжена двома чудовими кіньми, і за хвилину вони були вже на Королівській площі.

Міледі Клерік велично привітала Д'Артаньяна. Її будинок був дуже гарно опоряджений, дарма що більшість англійців, через проголошення війни, залишили Францію або були напоготові її залишити.

Міледі допіру зробила нові витрати. Це свідчило про те, що загальне розпорядження про вислання англійців до неї не стосувалося.

— Ви бачите перед собою, — сказав лорд Вінтер, рекомендуючи Д'Артаньяна своїй сестрі, — молодого джентлмена, що мав моє життя в своїх руках. Він не захотів зловживати своєю перемогою, не зважаючи на те, що бачив в мені подвійного ворога, бо я його образив, а до того ж і англієць. Подякуйте йому, пані, якщо ви маєте хоч яку приязнь до мене.

Міледі злегка насупила брови. Ледве помітна хмарка пробігла по її обличчю, і на її губах з'явилась така дивна усмішка, що юнак, побачивши цей потрійний нюанс[1], здрігнувся. Брат не бачив нічого. Він одійшов на бік побавитися з улюбленою мавпою міледі, яка смикнула його за камізельку.

— Прошу пане, — сказала міледі дуже привітним голосом, що лагідність його контрастувала з ознаками поміченого Д'Артаньяном поганого настрою, — ви сьогодні дістали право на мою довічну вдячність.

Англієць повернувся до них і розповів про дуель, не оминаючи жодної подробиці. Міледі слухала якнайуважніш. А втім легко було побачити, які зусилля робить вона приховати своє вражіння й не виявити, що це оповідання для неї неприємне. Вона помітно хвилювалася й нетерпляче постукувала своєю ніжкою.

Лорд Вінтер не бачив нічого. Закінчивши, він підійшов до столу, де на таці стояли пляшка еспанського вина й

  1. Нюанс (франц. слово) — відтінь фарби, голосу в розмові, тонів у музиці.