виглядом, ніби говорила: безумовно, ви дуже милий, та будете ще миліший, як залишите мене.
Д'Артаньян підвівся, взяв капелюха. Міледі дала йому поцілувати свою руку, і юнак почутив, як стиснула вона її, очевидно, не з кокетства, а з вдячности за його вихід.
— Вона добіса кохає його, — прошептав ґасконець і пішов з кімнати.
На цей раз ніхто не чекав на нього: ні в передпокої, ні в коридорі, ні під ворітьми. Д'Артаньянові самому треба було відшукати сходи й маленьку кімнату.
Кеті сиділа, обхопивши голову руками, і плакала. Вона чула, як увійшов Д'Артаньян, але не підвела голови. Юнак наблизився до дівчини і взяв її за руки. Кеті вибухнула плачем.
Як і думав Д'Артаньян, міледі, одержавши листа, у нападі радощів, розповіла все своїй покоївці, а тоді на винагороду за добре виконане доручення, подарувала їй гаманця з грошима.
Повернувшись до себе, Кеті кинула гаманця в куток, де він і лежав розкритий, а на килимі біля нього валялися три-чотири золоті монети.
Бідолашна дівчина, почутивши пестощі Д'Артаньяна, підвела голову. Д'Артаньяна надзвичайно вразило зворушення, відбите на її обличчі: Кеті благально згорнула на грудях руки, але не наважувалася вимовити й слова.
Дарма, що серце Д'Артаньянове було мало жалісне, ця німа скорбота гилбоко схвилювала його. Проте, він поклав за всяку ціну додержати своїх плянів, а надто останнього, і ні на крок не відступати від складеної ним програми. Отже, він не обіцяв Кеті відмовитись од своїх намірів, а лише запевнив її, що вчинок його тільки звичайна помста.
Помститися було тим легше, що міледі звеліла Кеті загасити всі свічки навіть в її власній кімнатці. До самого світанку граф Де-Вард мав залишатися в темряві.
За кілька хвилин вони почули, що міледі ступила до себе в спальню.
Д'Артаньян зараз же кинувся до гардеробу. Ледве встиг він сховатися, як задеренчав дзвоник. Кеті пішла до своєї пані й зачинила двері, але стіна між кімнатами була така тонка, що чути було майже всю розмову двох жінок.
Міледі, здавалося, сп'яніла з радощів. Вона примушувала Кеті повторювати найменші подробиці вигаданого покоївкою побачення її з Де-Вардом: розповідати, як він прийняв листа, що сказав, які почуття виявляло його обличчя, чи скидався він на дуже закоханого. Бідна Кеті, примушена
