Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/220

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Чудовисько то був він самий.

— Ваші порази ще й досі завдають вам страждань? — питала міледі.

— О, величезних! — сказав Д'Артаньян, не знавши, що відповісти.

— Будьте спокійні, — пробурмотила міледі, — я помщуся за вас, і жорстоко.

— Чорт побирай, — подумав ґасконець, — звірятись на неї, мабуть, ще зарано.

Д'Артаньянові потрібний був деякий час, щоб отямитися від цієї розмови. Усі думки про помсту, з якими він прийшов сюди, цілком розвіялися. Ця жінка мала над ним якусь незрозумілу владу. Він водночас і ненавидів, і обожнював її. Він ніколи не уявляв собі, що два такі противні почуття можуть жити в одному серці й спричинитися до такого дивного, немов диявольського кохання.

Вибило першу. Треба було розлучатися. Кидаючи міледі, Д'Артаньян відчував тільки гострий жаль, що примушений одходити.

По жагучих поцілунках при прощанні, нове побачення було призначене на наступному тижні.

Бідна Кеті сподівалася, що скаже Д'Артаньянові кілька слів, коли він буде проходити її кімнатою. Та міледі сама провела його до сходів.

Назавтра Д'Артаньян побіг до Атоса. Розпочата ним інтрига була така незвичайна, що він мусів порадитися з мушкетером. Д'Артаньян розказав усе. Атос кільки разів насуплював брови.

— Ваша міледі, — мовив він, — здається мені, огидне створіння. І ви погано робите, оманюючи її: ви здобули собі найзапеклішого ворога.

Підчас їхньої розмови Атос уважно розглядав сапфір, обкладений діямантами, що заступив на руці Д'Артаньяна перстень королеви, старанно захований їм у скриньку.

— Ви дивитеся на цей перстень? — сказав ґасконець, дуже радий, що може повеличатися перед приятелем таким багатим подарунком.

— Так, — відповів Атос, — він нагадує мені один родинний коштовний самоцвіт.

— А правда ж, він гарний? — спитав Д'Артаньян.

— Розкішний, — відказав Атос, — я ніколи не думав, що на світі є два сапфіри такої чудової води. Значить, ви заміняли його на ваш діямант?

— Ні, це подарунок моєї чарівної англійки, вірніш моєї чарівної французки, бо, хоч я ніколи її не питав, але певний, що народилася вона у Франції.