Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/237

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

У дальшому, першими ж грошима, що надійдуть до вас, ви викупите його й одержите очищеним од старих плям, бо він пройде крізь руки лихварів.

Атос усміхнувся.

— Ви чудовий товариш, Д'Артаньяне, — сказав він. — Своїми веселощами ви завжди розганяєте сумні думки. Нехай так, заставімо перстінь, але з одною умовою.

— З якою?

— П'ятсот екю вам, а п'ятсот мені.

— Що ви вигадали, Атосе? Мені не потрібно й четвертої частини цієї суми. Я служу в ґвардії, і, продавши сідло, матиму таку суму. Чого мені треба? Коня для Плянше, ось і все. До того ви забуваєте, що й у мене є перстень.

— Яким ви дорожите ще більше, як мені здається, ніж я своїм. Принаймні, так мені здається.

— Так, через те, що в крайньому разі він не тільки визволить нас з скрутного стану, але ще й з великої небезпеки. Це не тільки дорогоцінний діямант, а ще й чародійний талісман.

На ту хвилину до кімнати ввійшов Грімо в супроводі Плянше. Останній, турбуючися за свого пана й зацікавлений знати, що з ним сталося, скористався з нагоди й сам приніс одіж.

Д'Артаньян убрався, Атос так само. Коли вони були готові вийти, Атос удав, ніби націлюється. Грімо зараз же зняв мушкет і налагодився йти за своїм паном.

Без будь-яких пригод дісталися вони до вулиці Могильників. Бонасьє стояв на порозі й глузливо зиркнув на Д'Артаньяна.

— А, люб'язний мій пожильче, — сказав він. — Поспішаєте? У вас зараз чарівна молода дівчина, чекає на вас, а жінки, сами знаєте, не люблять, щоб їх примушували чекати.

— Це Кеті, — скрикнув Д'Артаньян і кинувся в коридор. Дійсно, на площадці перед кімнатою, притулившися до дверей, стояла бідолашна дівчина й вся трусилася.

Побачивши його, вона сказала:

— Ви обіцяли боронити мене від її гніву. Ви ж бо занапастили мене.

— Так, вірно, — відповів Д'Артаньян, — будь спокійна, Кеті. А що ж сталося у вас по моєму відході?

— Хіба я знаю? — відказала Кеті. — На її вигуки збіглися льокаї. Вона посатаніла з люті. Усі прокльони, які є на світі, вона виригнула на вашу голову. Тоді мені спало на думку, що вона згадає, як ви пройшли до її спальні через мою кімнату і візьме мене за вашу співучасницю. Я захватила трохи грошей, що були в мене, мої цінніші речі й утікла.