позавтра ми вирушаємо, ви зробите краще, коли не наражатиметесь на ту Бастилію.
— Краще зробімо так, — порадив Атос, — не залишаймо Д'Артаньяна самого сьогодні ввечорі. Кожен з нас хай чекає на нього коло дверей палацу з трьома мушкетерами позад себе. Коли ми побачимо, що виїжджає якась підозріла, із зачиненими дверцятами карета, ми нападаємось на неї. Давно вже в нас не було бійки з ґвардійцями пана кардинала, і пан Де-Тревій, напевно, вважає нас за покійників.
— Можна, не помиляючись, сказати, Атосе, — вас створено, щоб ви стали за командира армії, — промовив Араміс. — Що ви скажете з приводу цього пляну, панове?
— Чудово! — хором відповіли юнаки.
— Отже, я біжу до касарень, — сказав Портос, — і попереджу товаришів, щоб вони були напоготові пів до восьмої. Побачення на площі палацу кардиналова, а ви, тимчасом, звеліть льокаям засідлати коні.
— Але в мене нема коня, — сказав Д'Артаньян. — Ну, та я пішлю до пана Де-Тревія взяти якогось з його коней.
— Не треба, — відказав Араміс. — Ви візьмете одного з моїх.
— Скільки ж їх у вас? — спитав Д'Артаньян.
— Троє.
— Дорогий Арамісе, — сказав Атос, — ви, імовірно, найзаможніший поет Франції й Навари.
— Послухайте, Арамісе! Ви, напевно, не знаєте, що робити з трьома кіньми, чи не так? Для мене навіть не зрозуміло, навіщо ви купили стільки?
— Я й не купував. Третього привів до мене сьогодні рано якийсь слуга без лібереї й не схотів сказати, од кого він. Запевняв тільки, що одержав такого наказу від свого пана…
— Чи від своєї пані, — перебив Д'Артаньян.
— Не в тім справа, — почервонів Араміс. — Він запевняв мене, кажу я, що має наказа від свого пана приставити цього коня до моєї стайні, не кажучи, хто його надіслав.
— Тільки з поетами трапляються такі речі, — серйозно мовив Атос.
— У такому разі, зробімо краще так, — запропонував Д'Артаньян, — на якому коні ви поїдете: на тому, якого ви купили, чи на тому, якого вам подаровано?
— Звичайно, на тому, якого подаровано. Ви розумієте, Д'Артаньяне: не можу ж я образити… Одішліть ваше сідло до касарень мушкетерів, і вам приведуть вашого коня разом з нашими.
— Дуже хороше. Але вже п'ята. Поспішаймо.
