щоб забити ґвардійця його величности, бодай би через те, щоб мати одним ворогом менше. До того ж в його кешені можна було знайти повнісінький гаманець.
Д'Артаньян скинув капелюха, подивився з усіх боків на дірку, пробиту кулею і похитав головою. Куля вилетіла не з мушкета, а з рушниці, і влучність постріла ще й передніш звела йому на думку, що її пущено не з звичайної зброї: очевидно, це не була військова засідка, бо куля була не каліберна.
А може то пам'ятка пана кардинала? Д'Артаньян знову заперечно похитав головою: проти людей, яких можливо було знищити одним махом руки, його еміненція рідко вживав таких заходів.
Мабуть, то помста міледі? Це було ймовірніш. Д'Артаньян недаремно намагався пригадати обличчя та одяг вбивців: він біг так швидко, що не мав змоги нічого помітити.
— О, друзі мої! — пробурмотів він, — де ви тепер? І як мені вас бракує!
Д'Артаньян перебував дуже неспокійну ніч. Три або чотири рази він прокидався і схоплювався на ночи. Йому ввесь час увижалося, що до ліжка наближається, аби вбити його, якась людина. Проте, ніч пройшла без пригод. А все ж Д'Артаньян не мав сумніву, що справу тільки відкладено, а не припинено зовсім.
Д'Артаньян цілий день був удома, виправдуючись негодою. За три дні по цьому, о дев'ятій ранку, вдарили на сполох: герцоґ Орлеанський об'їжджав пости. Ґвардійці кинулися до мушкетів. Д'Артаньян і собі став на своє місце в лавах товаришів.
Брат короля проїхав удовж фронту, потім усі старшини скупчились коло нього. Разом з усіма підійшов Дезесар, начальник ґвардійців. За хвилину Д'Артаньянові здалося, що пан Дезесар прикликає його до себе. Боячись помилитися, він чекав нового знаку свого начальника і тільки тоді ступив наперед, щоб вислухати наказа.
— Герцоґ викликає охочих до небезпечної справи, що дасть нагоду відзначитись тим, хто її виконає. Я кликав вас, щоб ви були напоготові.
— Дякую, капітане, — відповів Д'Артаньян, не бажавши нічого, як визначитись перед заступником головного командира.
Виявилось, що лярошельці зробили вилазку та одбили бастіон, який позавчора ще взяла королівська армія. Треба було перевести дуже небезпечні розвідки, щоб довідатись, скільки війська обороняє цей бастіон.
