що ця війна стоїтиме чести, а мабуть, і волі дами його серця, ручусь вам, він двічі поміркує раніш, як наважиться.
— Та всетаки, — настоювала міледі з упертістю, що свідчила про її бажання знати все, що від неї вимагалося, — якщо він спиратиметься?
— Якщо він спиратиметься… — повторив кардинал. — Це неможливо.
— Це можливо.
— Якщо він спиратиметься… — його еміненція зробив павзу, — якщо він спиратиметься, ну тоді я покладаюся на одну з тих подій, що змінюють увесь образ держави.
— Коли б ваша еміненція ласкаво навели історичні приклади подібних подій, — сказала міледі, — може я й згодилась би з вами.
— Коли так, слухайте, — відповів Рішельє. — 1610 року, коли доброї пам'яті король Генріх IV, керований майже такими ж причинами, що примушують діяти й герцоґа, хотів захопити Фландрію та Італію і з обох боків оточити Австрію, хіба не сталась тоді пригода, яка врятувала Австрію? Чому ж король Франції не може бути такий щасливий, як імператор Австрії?
— Ваша еміненція зволите казати про вбивство на вулиці Феронері?
— Так. Завжди в усіх державах, а надто в тих, де існують релігійні суперечки, можна знайти фанатика, що мріє лише про одне — стати мучеником. Чекайте, мені оце спало на думку, що саме тепер пуритани дуже люті на герноґа Б'юкенгемського, а їхні проповідники вважають його за антихриста.
— Так що ж? — спитала міледі.
— А то, — якнайбайдужніш відповів кардинал, — а то що досить буде знайти, приміром, жінку вродливу, молоду та вправну, яка хотіла б одімстити за себе герцоґу. Знайти таку жінку не важко. Герцоґ має успіх у жінок, і коли він, присягаючись у вічній вірності, запалив багато сердець коханням, він викликав і багато ненависти через свою зрадливість.
— Безсумнівно, — зимно мовила миледі, — таку жінку можливо стрінути.
— І така жінка, вклавши ніж Жан-Клемана чи Равальяка у руки фанатика[1], мала б врятувати Францію.
— Так, але тоді вона була б спільницею вбивці. Я хотіла б мати наказа, що наперед ухвалював би все, що я вважатиму за потрібне зробити на користь Франції.
- ↑ Жак Клеман — католицький чернець; з релігійного фанатизму вбив французького короля Генріха III (1589 р ). — Франсуа Равальяк, католицький фанатик, убив франц. короля Генріха IV (1610 р.).