Швидким рухом міледі розстібнула сукню, розідрала батист, що покривав їй перса і, зашарившись з удаваного гніву та сорому, показала юнакові незмивану печатку, що безчестила це чудове плече.
— Я бачу квітку лілеї! — вигукнув Фелтон.
— Оце ж й є підлота, — відповіла міледі. — Тавро Англії… тоді треба було б довести, який суд наклав його на мене, і я відверто апелювала б до всіх судів королівства. Але тавро Франції… О, ним я дійсно була затаврована.
Для Фелтона цього було вже занадто.
— Вибачте, вибачте мені! — вигукнув він.
Міледі прочитала в його погляді: „Кохаю, кохаю!“
— Вибачити — за що? — спитала вона.
— Вибачте, що я був з числа ваших гнобителів.
Міледі простягла йому руку.
— Така чарівна, така молода! — бормотів Фелтон, обсипаючи поцілунками її руку.
Міледі кинула на нього погляд, що робить кріпака королем.
Фелтон був пуританин: він залишив руку жінки й заходився цілувати їй ноги.
— Тепер, я бажаю тільки одного: знати ім'я вашого справжнього ката, бо кат, на мою думку, був у вас лише один. Другий просто виконував його розпорядження.
— О, брате, — вигукнула міледі, — так тобі треба ще його прізвище, ти ще не здогадався?
— Як! — відказав Фелтон. — Знову він… завжди він! Невжеж справжній винуватець…
— Справжній винуватець, — сказала міледі, — це спустошитель Англії, гнобитель вірних, підлий розтлитель багатьох жінок. Той, що з примхи свого розпусного серця має пролити стільки англійської крови. Той, що сьогодні протегує протестантам, а завтра зраджує їх.
— Герцоґ Б'юкенгемський, герцоґ Б'юкенгемський! — крикнув Фелтон.
Міледі закрила обличчя руками, немов не мала сили знести ганьбу, що її вона завдячувала цьому імені.
— Герцоґ Б'юкенгемський — кат цього янгольського створіння! — дивувався Фелтон. — І ти не вразив його громом, боже справедливий! І ти залишив його вельможею, шановним та могутнім, нам на загибель!
— Бог відступається від того, хто сам себе зрікається, — зауважила міледі.
— Він має натягти на свою голову кару, призначену для клятих, — провадив далі Фелтон у піднесенні, — він хоче, щоб людська помста попередила божий суд.
