Опинившися на землі, юнак зараз же постукав у двері, прошептавши:
— Отже, і я вскочу в пастку, але горе котам, що спіткаються з такою мишею.
Скоро під його рукою заторохкотів молоток, гамір ущух. Хтось підійшов до порогу, двері відчинилися, і Д'Артаньян, з голою шпадою, кинувся в квартиру Бонасьє, а двері, певне, на пружині, зачинилися.
У той же час решта мешканців нещасного будинку Бонасьє і найближчі сусіди почули голосні крики, тупіт, брязкіт шпад, грюкання меблів, а ті, хто, зацікавившись цим шумом, кинулися до вікон, побачили, як двері відчинилися, і четверо чоловіків у чорному не вийшли, а вилетіли звідти, мов перелякані круки.
Д'Артаньян, треба сказати, переміг без великих труднощів, бо тільки один з поліцаїв був озброєний, та й той захищався лише про око людське.
Залишившись віч-на-віч з пані Бонасьє, Д'Артаньян підійшов до неї. Бідолашна жінка лежала в кріслі, майже непритомна. Д'Артаньян вмить оглянув її всю.
То була чарівна жінка двадцяти п'яти — двадцяти шости років, чорнява, з блакитними очима, трохи кирпатенька, з чудовими зубами, з опало-рожевою церою.
Дивлячись на пані Бонасьє, Д'Артаньян уздрів на підлозі тонку батистову хусточку, своїм звичаєм підняв її і побачив на ній той самий герб, що був і на хусточці, через яку він мало не побився з Арамісом.
З того часу Д'Артаньян не йняв віри хусточкам з гербами. Не мовивши ані слова, він підняв хусточку й поклав її в кешеню пані Бонасьє.
Цієї хвилини пані Бонасьє почала приходити до пам'яті.
Вона розплющила очі, з острахом озирнулася й побачила, що кімната порожня, і що вона в ній сама віч-на-віч із своїм визволителем.
Усміхаючись, жінка простягла до нього руки. Усмішка пані Бонасьє була напрочуд гарна.
— Це ви, пане, врятували мене? — сказала вона. — Дозвольте висловити вам щонайпалкішу подяку.
— Пані, — відповів Д'Артаньян, — я зробив тільки те, що зробив би на моєму місці кожен джентлмен. Вам нема за що дякувати.
— Навпаки, навпаки, пане, і я сподіваюся, доведу вам, що ви прислужилися не невдячній людині. Але чого треба було цим людям, що їх я спершу взяла за злодіїв, і чому тут нема пана Бонасьє?
