школи податись у поле, бо й година стояла тепла та ясна! Чути було як співали коси на узліссі, а у лузі, за тартаком муштрувалися німці. Все це спокушало мене далеко більше, ніж ота граматика. Але у мене вистачило сили перемогти спокусу, і я швиденько побіг до школи.
Коли я проходив по-біля мерії[1] то-побачив кількох душ, що стояли біля ґраток з оповістками. За цими ґратками уже два роки вивішувались оповістки про всякі найгірші новини; про ті бої, що нас побито, про харчі й ріж-
- ↑ Мерія відповідає нашій міській думі; мер — міському голові.
мадянства. Підчас облоги Парижу вступив у військо й брав участь у багатьох боях. Написав чимало творів, з них деякі сам переробив для театра. Твори його визначаються блискучою мовою, скрізь в них проглядає велика чутливість, його уважне відношення до життя й тонкий гумор. Він правдиво й докладно змальовує дійсність, не спиняючись перед її непринадністю та брудом.
Помер він у Парижі 16 студня (декабря) 1897 року.
