Сторінка:Анатоль Франс. Повстання анголів. 1926.pdf/102

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

побудованих нею серед озер на палях, не мала собі ніякого бога крім самої себе, коли вони довідаються, що, сполучені всесвітнім родинним звязком з рослинами, тварями й людьми, вони, перше ніж стати кінець-кінцем найкращими дітьми сонця, мусили послідовно перейти всі форми органічного життя, од найпростіших і найнедоладніших почавши, — вони пересвідчаться, що Ялдабаоф, темний демон загубленого в просторах малесенького світу, просто дурить їх, заявляючи, ніби покликав їх своїм голосом з небуття; що він бреше, зовучи себе безмежним, вічним і всемогутнім, що він не лише не творив світів, а навіть не знає ні їхнього числа, ні законів; вони спостережуть, що він нічим не ріжниться й від кожного з них самих, зневажать його і, захитавши його тиранію, скинуть його в геєну, куди він загнав тих, хто був за нього кращий.

— Це правда, — сказала Зіта, затягаючись димом цигарки. — Але науки, що на них ви покладаєте такі надії в справі визволення неба, не зруйнували релігійного почуття навіть на землі. В країнах, де зародилися й викладаються ці фізика, хемія, астрономія, геологія, що їх ви вважаєте здатними визволити світ, християнство затримало свою владу майже в повнім обсязі. А раз позитивні знання мають такий малий вплив на вірування людей, то нема чого сподіватися, що на думки анголів вони вплинуть чомусь дужче. Нема нічого менш певного, як наслідки пропаганди наукою.

Аркадій обурився.