Сторінка:Анатоль Франс. Повстання анголів. 1926.pdf/104

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

гадки, але по-при все це я не втрачаю надії створити там ідейні течії. Я не хочу себе вихвалювати, але твердо заявляю, що ніхто так добре не знає класового поділу ангольського суспільства, як я.

Кинувши недокурок, Зіта на хвилинку замислилась, а потім під стукотню більярдних кульок, брязчання шклянок, короткі вигуки грачів та однотонні відповіді гарсонів на поклики клієнтів, арханголиця ось як поділила суцільний народ безмертних духів:

— На панства, сили і влади, що утворюють з себе дрібну буржуазію неба, — рахувати не слід. Мені не доводиться роскривати вам егоїзм, підлість і боягузство середньої класи — ви це й самі добре знаєте. Що ж до великих урядовців, міністрів і генералів — престолів, херувимів та серафимів — то ви їх теж знаєте: вони перешкоджати не стануть. Як що ми будемо дужі, то вони будуть за нами, бо ж, хоч самодержців і важко скидати, але ледве тільки вони падають — усі їхні сили звертаються проти них. Велику користь дасть робота в армії: яка б вірна вона не була, — на дотепну анархічну пропаганду вона піде завжди. Але найдужчу й найпильнішу увагу ми мусимо звернути на анголів вашої, Аркадіє, категорії — на анголів-охоронців, що живуть на землі в так великому числі. Вони стоять на найнижчому щаблі ангольської ієрархії, здебільшого незадовольнені своєю долею і до певної міри відчувають вплив ідей віку.

Вона вже нав'язала зносини з анголами-охоронцями Монмартра, Кліньянкура і Фій-дю-Кальвера.