папи Мартіна V Колонни тіяру, Бонапартівську шаблю… Далі я вже й не знаю, що там у вас є…
— То дурниці! — озвався Макс Еверденжен.
— Любий бароне, — зауважив князь Істар. — Ви маєте навіть обручку, що Шарлємань надів був на пучку феї, і що її люде рахують утраченою… Але перейдім краще до справи. Мені й мому приятелеві потрібні гроші.
— Я думаю, — відповів Макс Еверденжен. — Гроші потрібні всякому, хоч кожному на своє. А вам вони для чого?
Князь Істар відповів коротко:
— Щоб зробити у Франції революцію.
— Революцію? — здивувався барон. — У Франції? Ну, знаєте, на це грошей я вам не дам: будьте певні.
Аркадій не сховав думки, що він сподівався на більшу щедрість і на шляхетнішу допомогу.
— Наш план,казав він, — широкий. Він обхоплює і небо і землю. Спочатку ми зробимо соціяльну революцію у Франції, в Европі і на всій планеті; після цього ми перекинемося війною в небо і встановимо й там мирну демократію. Але для того, щоб повоювати небесні фортеці, завалити Гору Господню, щоб піти штурмом на небесний Єрусалим, — потрібна велетенська армія, безліч зброї, особливі гармати і нечуваної ще сили електрофори. Ми не маємо засобів для переведення цього плану негайно ж. А революція в Европі вимагає коштів менших. От ми й наміряємося роспочати з Франції.
