і все, що лише на цій кульці тямить думати, — його зневажає, або ж не хоче знати. Справа не стане кращою, коли люде визволяться спід Ялдабаофа, а дух Ялдабаофа ще сидітиме в них, коли на його подобу вони лишаться заздрі, люті, задерикуваті, зажерливі й ворожі мистецтвам та красі; кому буде користь із того, що, скинувши лютого деміурга, люде не слухатимуться Діоніса, Аполона й муз — дружніх демонів, хто вчить їх щирої правди. Що ж до нас, небесних духів і прекрасних демонів, то ми вже тим нищимо Ялдабаофа, нашого тирана, що маємо силу знищити в собі темноту й жах.
Звернувшись до садівника, Сатана мовив:
— Нектаріє! Ти боровся поруч мене перед народженням світу. Нас перемогли тоді, бо ми не тямили, що перемога — то Розум і що саме в собі, в собі самих, нам слід заатакувати і знищити Ялдабаофа.
