Каплицю святих анголів, що міститься од війстя в церкву Сен-Сюльпіс праворуч, закрито було тепер дощатою перетикою. Абат Патуйль, Ґаетан зі своїм небожем Морісом і m-r Сар'єт дісталися труди одне за одним через низенькі дверцята в перетиці і знайшли там дядька Ґінардона на вершечку драбини, встановленої проти Геліодора. Старий маляр, озброєний усіма матеріялами та потрібним причандаллям, затирав біляву замазку в щілину, що розділяла на дві частини первосвященника Оніаса. Під драбиною, зі сплутаним волоссям, попелястим обличчям, вивернутими віками, густою щотиною на підборіддю, старша за дядька Ґінардона, з ким ділила життя довше ніж пів віку, стояла Зефіріна, колись улиблена модель Поля Бодрі, та сама Зефіріна, з чиєї білявої шевелюри та перлових плеч свого часу змальовано було таку силу Маґдалін, Марґаріт, фей і русалок, і в кого, як переказують, був закоханий сам Наполеон III. Вона принесла маляреві в кошику на полудень страви.
Хоч денне світло, проходячи крізь запломбоване й заґратковане вікно, було косе й холодне
