конференції Бекер зміг заложити знамениту ґазету «Дер Форботе» (Віщун), що здїлала богато добра для Інтернаціоналу.
Лондонська конференція, річ зрозуміла, стала ся предметом зїдливих клевет буржуазної преси, але Генрі Мартін, славний француський історик, горячо повитав конференцію світлою статею в ґазетї «Сікель» Світ).
В Анґлії перші орґанізації Інтернаціоналу не відзначали ся ориґінальністю; звичайно були се прилучені до Інтернаціоналу робітничі союзи пересічного в Анґлії типу; знов в Швайцарії ґрунт ще менче був пригожий і Бекер та його товариші мусіли творити нові орґанїзації. Редакція «Форботе» і орґанїзатори, що дїлали в імени Інтернаціоналу, нї на хвилину не відступали від тих великих завдань, що творили ідейну суть нового руху, але вважали за конечне всюди і завждї ставити біля загальних домагань робітничої кляси домаганя конкретні і безпосередні. Бекер старав ся надавати новим орґанізаціям фор му просвітних кружків, кас взаїмної помочи, синдикатів і т. и. Між иншим Бекер пи-
