ґресу, але в жаднім випадку самовільного обмежуваня часу на його веденє. Речинець кождого слідуючого конґресу ставить попередній зізд. Секціям, признано дещо автономіі, але під услівєм, що вони будуть придержувати ся основних точок, як є: «кляса робітнича, як така, мусить вести боротьбу о своє істнованє і за своі інтереси, що є прямо суперечні з інтересами пануючоі кляси — буржуазіі; у своій боротьбі робітнича кляса повинна покладати ся тільки на свої власні сили; політична зависимість пролєтаріяту, позбавленє його прав є лишень наслідком йото економічното гнету, через те політична боротьба повинна завжді мати характер посередній, служити тільки до повного економічного визволеня пролєтаріяту; боротьба робітничої кляси повинна мати характер міжнародній, бо сей характер цїхує саме суспільне питанє.»
Крім того деякі Французи хотіли поставити секціям ще слідуюче услівє: не приймати в склад своїх членів нікого крім тих, що працюють фізично. Анґлійці запротестували і внесок щасливо перепав.
