свобідних від прокляття праці. Французи поставили внесок: «протестувати проти праці женщин, як проти лиха, що веде за собою фізичне, моральне і суспільне виродженє.»
Маркс у своім звіті заняв зовсім відмінне становище. Розумієть ся, що він протестував проти тих всіх диких і невольничих форм, в яких в буржуазнім суспільстві проявляєть ся участь женщин і дитий в продукціі, але саму участь Маркс вважає за безперечне добро.
Жіноча праця визволяє женщину зпід гнету тісного родинного житя і, відбуваючи ся серед гиґієнічних обставин, може причинити ся до здоровля і сили женщини, та до самостійности іі характеру. Діточу працю, після Маркса, можна зділати жерелом чудового і дійсно суспільного вихованя. Образованє дітий повинно бути повне, повинно розвивати тіло і духа, подавати знанє технічне і вправу. Але таке образованє дасть ся здійснити тільки шляхом «перетворюваня суспільноі мудрости в силу політичну», себто шляхом загальних прав, переведених силою держави. До
