кам вагу міжнародньої орґанїзації. Страйки 86-го року дали почин тревалим орґанїзаційним успіхам Інтернаціоанлу в Бельґії. Той рік замітний є також тим, що до Інтернаціоналу прилучили ся сторонники Лясаля і Маркса в Німеччинї і робітничі союзи в Австрії.
Яку повагу зєднав собі Інтернаціонал боротьбою і побідами в тім роцї, мож бачити з того, що Кармен-ельберфельдські капіталїсти звернули ся до Бісмарка зі скаргою, що без обниженя заробітної платнї вони не можуть конкурувати з Анґлією, а таке обниженє є неможливе з огляду на силу Інтернаціоналу. Анґлійська часопись «Таймс» писала: «Треба вернути аж до епохи появи христіянства і відновленя стариного світа, щоби знайти анальоґію (подібність), до сего руху.»
Серед таких відносно світлих обставин отворено З-ий конґрес Інтернаціоналу в Брукселі 6-го вересня.
На тім конґресі переважали Бельґійцї; із загального числа 96 їх було 55, між ними професори Гінзе і Пепе. Крім того присутні були майже всі визначнійші провідники
