че з тих людий, що були в нїй доси.
Робітничий рух в нїмецьких краях стояв якийсь час у філїяльних відносинах до женевського центрального комітету Інтернаціоналу, але як остаточно сформувала ся соціял-демократична партія, то він став вповні самостійним. Ся партія виступила перша як парляментарна, вибираючи 6 послів до першого парляменту в 1867. р. До того часу Інтернаціонал майже нігде не брав дїяльної участи у виборах до парляменту. Навіть в Анґлїї, мимо виборчої реформи, робітничі кандидати не мали поводженя.
Рік 1869. був повний траґічних випадків. В Англіі і на континенті відбув ся ряд сильних страйків; богато з них мали траґічний кінець, приходило до голоду і кровавих сутичок. Генеральна Рада зсюди проявляла дїяльну поміч так моральну як і матеріяльну. Дуже сильне вражінє зробила на членів Інтернаціоналу справа щирого приятеля робітників — бельґійського професора Гінза. Буржуазія не могла дарувати тому представникови науки його дїяльної
