ножатий в середині Англіі, безплатноі світової школи для всіх, відданя банків під управу держави, знесеня посередних податків і заведеня сталої армії, скороченя дня праці, загального виборчого права і грошевої платні для послів. Ся дуже демократична програма з соціялістичним відтінком мала богато прихильників серед широких кругів робітництва і була відай першим спільним виступом анґлійських робітників під прапором колєктивізму.
Цікава річ, що молода соціял-демократія Німеччини зразу вагалася виступити з отвертим признанєм базилєйських резолюцій. На прямий запит лясалців Лібкнехт відповів, що в сій справі кождий з членів партії з окрема має рішати, чи він має бути колєктивістом, чи ні. Тут очевидно передовсім дуже шкідливо відбивав ся вплив тісної злуки союза робітничої Партії з так зв. «Німецькою народною партією», себ то з партією буржуазних радикалів. Радикалам не вистарчали навіть дивні викрути Лібкнехта і вони зажадали повного опрокиненя колєктивізму. Тоді Лібкнехт і його приятелі рішилися на одино-
