Як після упадку Комуни на неї полила ся ціла струя клевет зі сторони буржуазної преси, Маркс написав з припорученя Ґенеральної Ради палку брошуру в її обороні, в якій на віки напятнував облуду і дике варварство партії «порядку». Втрата 111,000 людий, яких в ріжний спосіб знищила тріюмфуюча буржуазія, страшенно підорвала сили парижського пролєтаріяту, але повної побіди і спокою побідникам не дала: пролєтаріят дальше ішов шляхом, який йому виточив науковий соціялїзм. Геройські помилки Комуни, яка на дїлї цїла була геройською помилкою, були цінним приміром для робітничої кляси.
А між тим внутрі Інтернаціоналу відбував ся дальше процес розкладу: він мусїв розпасти ся, щоби відтак повстати на нових основах.
В листї з 17-го цвітня 1874 Карло Маркс писав до Куґельмана:
«Боротьба робітничої кляси з капіталом вступила в нову фазу. Як-би там і не скінчило ся парижське повстанє — в кождім разі зискаємо нову точку виходу всесвітньо-історичного значіння.
