Перейти до вмісту

Сторінка:Анатолій Луначарський. Інтернаціонал. 1918.pdf/54

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

внутрішнїх ворогів творять незрівнано більші перепони, чим трудности правдивої боротьби з дїйсними противниками. Але моральним обуренєм і моральними покликами тут нїчого не вдіємо і треба вміти вести боротьбу з темнотою в обставинах незгоди а навіть зради у власному таборі. Притім не треба забувати, що звичайно жадної сторони не можна підозрівати о нещирість; противники звичайно оскаржують себе взаїмно в нехтованю засад. Нї! обі сторонї, або всї сторони є переконані про свою слушність і, як і борють ся часом за особисту перевагу, то дїлають се тому, що одиницї є представниками засад; а ті «уряди» і «привілєї», за які ведеть ся боротьба фракції, означають здебільшого більший неспокій, відвічальність і небезпеку.

В позірно найпоганійшій боротьбі в поступових партіях з багато більше ідеалізму і самопосвяти, чим в буржуазно-парляментарних і благородно-повздержливих турніях діячів уміркованих партій. Бакунін часто в своіх средствах посував ся за далеко, але в його очах його взнесла ціль безу-