ся під иншими назвами, але тайні товариства були завжді заборонені.
На лондонську конференцію Бакуністи відповіли скликанєм своєі власноі конференціі в Сонвілє.
Той зізд заіло критикував Ґенеральну Раду. Домагав ся негайного скликаня загального конґресу, на якім бакуністський «Романський Федераційний Союз» хотів знівечити політику Маркса, а цілу ґенеральну Раду перетворити на звичайне інформаційне бюро.
Зізд видав палку брошуру проти Маркса. В ній було сказано: «Мандат члена Генеральної Ради став в руках деяких панів якоюсь приватною власностю… Сі панове посунули ся до того, що накидають інтернаціоналови свою особисту програму. Вважають себе свого рода правительством, свою ідею за урядову теорію Союза, а инших ідей не признають правно висловленим поглядом, а звичайною єресю. Поволи виродила ся якась ортодоксія, якоі стережуть з Лондону… Лондонська конференція є попросту актом самоволі: ставлячи шістьох членів з доразчими голосами, Ґене-
