них стоваришень. Конгрес висловив своє здивованє, що трейд-юністи відкинули гадку організувати свою власну робітничу партію і вказував на се, що тільки шляхом політичноі боротьби можна осягнути того перевороту в суспільнім ладі, який унеможливить конфлікт між інтересами приватних осіб і інтересами суспільства.
Все те було не зле, але тратилось богато сил через боротьбу Гейлеса проти Генеральноі Ради, яка так прихильникам як і ворогам Інтернаціоналу являла ся причиною внутрішнього неладу. Пізнійші подіі виявили, що нещасливі змаганя Гейлеса і С-ки до самостійности на ділі зруйнували добрі сторони праці Федераційної Ради.
Вкінци 2-го вересня 1877 зібрав ся загальний конгрес Інтернаціоналу (5-ий) в Газі. Маркс особисто був присутний на ньому. Необхідним було зібранє всіх сил, щоби завдати смертельний удар дезорганізаторам — бакуністам. Але розклад дістав ся вже і до Генеральноі Ради. Енґельс бачив, що титанські зусилля волі і розуму, які робив Маркс для вдержаня захитаноі будівлі, є тільки зайвою втратою його най-
