шанє, з яким бюро тільки з великим трудом могло упорати ся. Вкінці після завзятоі боротьби справу з мандатами полагоджено. Взагалі одобрено майже всі мандати. Для розгляненя справи «Аліянсу», як тайної партіі, що повстала внутрі Інтернаціоналу в ціли його розбитя, вибрано спеціяльну комісію з пятьох членів.
Після відчитаня звичайного звіту Ґенеральноі Ради, який, як завжді, ясно звязко освітлював суспільні і політичні подіі цілого світа, приступлено вкінці до виконаня програми. Зачала ся дискусія над Ґенеральною Радою. Бельґійці, на яких вплинула агітація Бакуніна і крики буржуазноі преси про самоволю ґен. Ради, а які хотіли показати буржуазному світови повний демократизм організаціі Інтернаціоналу, предложили обмежити права Ґен. Ради. В імени Юри виступив ґільон, який з гальмованою злобою повторив попередні оскарженя Генеральної Ради.
Маркс заявив, що лучше зовсім скасувати Генеральну Раду, чим понижувати її до ролі «почтовоі скринки». Що се за страх перед самовладністю Ґенеральноі Ради?
