68
ІНТЕРНАЦІОНАЛ
су» прямо заперечує статут Інтернаціоналу, і що його ініціятора Бакуніна і публіциста Ґільома належить виключити з Інтернаціоналу. Крім того, за явно дезорганізаційну діяльність комітет радив виключити Мальона і двох инших провідників аліянтців. Шістьох инших визначних бакуністів вратували себе тим, що предложили докази, що вони не належать більше до «Алїянсу». Комітет просив, щоби опубликувати його звіт. Повстало, річ очевидна, замішанє і скандал. Аліянтці сподівали ся всього, але не виключеня. Бакуніна виключено 27 голосами проти 6 (7 не голосувало).
«Алїянс» зістав зовсім побитий і прогнаний з Інтернаціоналу. Се була побіда прінціпу, наглядний доказ сили наукового соціялїзму в Інтернаціоналі, а попри се конґрес в Газі зсумував його діяльність. Робітничий рух скинув з себе старий одяг і виступив в обновленій формі. І ся основна побіда над старим ворогом була необхідна для будучности.
В кінцевій промові Маркс сказав:
«Революція має бути солідарна. Парижська Комуна дає нам велику науку. Вона
