Сторінка:Антонич Б.-І. Привітання життя. Львів, 1931.pdf/22

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

3

СКОК ЖЕРДКОЮ


Набрав повітря в груди,
 аж засвистали звуком флейт.
Підніс жердину вгору;
 так птах підносить дзьоб,
 як починає лет.

Немов стовпи у землю,
 вбив ноги у сажневий крок.
Пробитий наскрізь вітер.
 Ніг видно лиш галоп.
 Угору стрелив скок.

Штовхнув себе й ворину
 відкинула назад рука.
Залопотали в вітрі
 і ноги й руки враз,
 мов крила вітряка.

Хоч тіло оливяне,
 здається, що легкий, мов лист.
Сумний, що не зістане,
 мов парус понад криком
 мас,
 поволі впав униз.


 

21