Цю сторінку схвалено
2
ПЕРШИЙ СНІГ
Осінь переїхала по полі возом золотим.
Понад кучугури кучерява мряка-срібний дим.
Сонце з батогом проміння вогняний погонич.
Навпростець по небі білі хмари в перегони.
На куделі верховіття сиве павутиння.
Підпирається гори рукою далеч синя.
Вітер жовтий лист з дерев змітає помелом,
в гущині сухе гілля гуркоче мідяний псалом.
Білі квіти впали — заповідь майбутніх січнів;
перший раз тоді поцілувала землю вічність.
3
КОПАННЯ КАРТОПЕЛЬ
Поволі, поволі
по сивім полі
дими кружляють
на вільній волі.
Короткими днями
цвітуть вогнями
на краю плаю,
немов квітками.
Багато багаття,
червоне шмаття,
а часом жовте,
немов ламаття.
Обличчя веселі,
імли куделі,
а подув з броду
пяніє в хмелі.
43