Вже літа є досить,
угору осінь
хустини білі
хмарин підносить —
|
що піддається
зимі.
4
КОЛОМИЙКА ПРО ПРОВЕСНУ
Віє вітер, віє буйний, віє за горою,
мороз ходить, мороз бродить під рухи з весною.
В річці риби, в полі скиби дощу з неба просять,
роси росять, хмари хмарять небо в барву проса.
Помазала шляхи злива розкислим болотом,
плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом.
Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті.
Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті.
5
ПІД ДАХОМ ЛІСУ
Ой, піду я до бору, до бору,
подивлюся на сонце крізь тінь.
Піднесуться дерева угору, угору
і на землю впаде далечінь.
Ой, піду я до бору, до бору,
подивлюся на сонце крізь сон.
Попливуть мої думи угору, угору,
ліс і сон зашумлять в унісон.
Ой, піду я до бору, до бору,
подивлюся на смереки крізь смерк.
44