Цю сторінку схвалено
МОЛИТВА
Заходить день за днину,
мов сонце за параван далеких гір.
Вже від ждання нас болить зір,
вже сивини на головах є труш.
...........шалом наших душ
ми молимося за нову людину.
ПРОШАК ПІД ЦЕРКВОЮ
Мохнатий, мохнавий, патлатий,
курлапий та клишавий та чеверногий
вилукуваті підігнув під себе ноги
й більмом споглядає на соняшну лату.
Брудний, космогрудий, від бруду руді підняв груди.
Беззуба щока, спорохнявіле ясно.
О, сонце всім світить так ясно,
всі рівні є люди.
53