Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/63

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


З боку денікінської армії: ґен. Штакельберґ

його шеф штабу
його прибічник
один старшина з його дружини.

Зараз в перших словах виразив я ґен. Штакельберґові моє здивування, що денікінські війська роззброїли один з моїх куренів біля мосту. Ґен.

Штакельберґ запевнив мене, що це, оскільки дійсно сталося, то напевно тільки через непорозуміння і що дасться скоро направити.

Дальше повідомив я його, що саме між сот. Вернішем і полк. Штесселем запала тимчасова умова, на якої льояльне і коректне дотримання я мушу настоювати, причім ми ставимо такі точки:

1. Побіч українського прапору буде вивішений на думі на знак заключеної умови також російський трибарвний прапор, з тим що цьому актові чемности не можна приписувати ніякого політичного значіння.

2. Всі денікінські відділи вицофаються негайно поза тимчасову демаркаційну лінію, усталену полк. Штесселем з одної і сот. Вернішем з другої сторони.

3. Дальші переговори, що торкається перебрання команди міста та інших справ, мають бути ведені з ґен. Бредовом, найстаршим ранґою старшиною денікінської армії, в Києві в будинку V. гімназії.

Після усталення 1 -ої точки дав я сот. Станимирові доручення вивісити побіч українського прапору російський трибарвний.

Сот. Станимир просить дружину ґен. Штакельберґа дати йому прапор. Ця не хоче видати його, не довіряючи його замірам. Врешті з товпи глядачів падають малі російські прапорці і сот. Станимир прикріплює їх побіч українського прапору на бальконі думи.

Тимчасом юрба глядачів, що заливала майдан, поді-

43